Самбір

 
 

Самбір




Самбiр
- одне з найбільших міст передгір'я Карпат, розташоване на правому (північному) березі ріки Дністер, притоки якої - Малинівка і Дубівка, пропливають через територію сучасного міста, омиваючи з південного та північного боків його центральну середньовічну частину.
Протягом багатьох століть Самбiр був одним з найважливіших міст Галичини, що поступався своїм значенням хіба що Львову і Перемишлю. Вже в XIV ст. місто було важливим торгово-ремісничим та адміністра¬тивним центром і ця роль його виникла, звичайно, не на порожньому місці, а була підготована складним і мало ще вивченим початковим етапом розвитку у складі Галицько — Волинського князівства і давніх, відомих лише з археологічних досліджень, часів. Археологічні знахідки епохи пізньої бронзи, ранньоскіфського часу та епохи занепаду Римської імперії свідчать, що на території Самбора люди живуть вже протягом принаймні трьох тисяч років.
Історія зберегла назву давньоруського городища Погонич, з якого починається історія сучасного Самбора. Вдалося знайти і точне місце, де він стояв. Городище, площа якого становила всього близько трьох гектарів, розташовувалось на перехресті важливих шляхів загальноєвропейського значення. Шлях з Центральної Європи та Перемишля (вул. Перемишльська) зустрічався тут з дорогою, що йшла в Закарпаття через Ужоцький пере-вал (вул. Шевченка). На короткому відрізку ці шляхи зливались докупи (частину цього відрізку фіксує вул. Б. Хмельницького у нижній її половині), щоб в районі початку вул. їв. Франка знову розбігтись на Городок, Львів, а звідти - на Волинь (вул. С. Бандери) і на Галич (вул. Ів. Франка).
Найбільш популярна гіпотеза походження назви міста - місто отримало свою назву від непрохідних борів, що звідусіль його оточували, а в цих борах любили полювати князі, пізніше королі, які назвали місто Самбором. Що ж, ця дуже романтична гіпотеза, мабуть, тішила самолюбство тих людей, які творцями історії вважали самих лише монархів і достойників та понад все ставили їхню прихильність і ласку. Але ж хіба бракувало борів-пралісів всюди на Прикарпатті, а не тільки на Самбірщині?
Виведення назви міста від давньослов'янського імені, яке могло належати ймовірному якомусь праісторичному вождю Самбору, хоч і не може бути безза¬стережно відкинуте, але і не отримає ніколи будь-яких додаткових доказів на свою користь. Ще менше шансів у припущення О. Стрижака, який виводить ім'я міста від місцевої назви червоного лозняку - "самбірки", тим більше, що ця рослина не зустрічається ні поблизу Старого, ні нового Самбора.
Подібно, що найбільше рації має припущення О. Трубачова, який добачив у назві Самбір старослов'янсь¬кі мовні корені "самбар", що означало злиття, стікання (звідси ж "собор"). Якщо ж співставити цю версію з фактом, що біля Самбора справді стікались важливі шляхи, то вона видасться найбільш ймовірною. Та шляхи стікались не лише під Старим Самбором, а й у Погоничі, і у Хирові. У пізніших документах зустрічаємо навіть формулювання "на Самборах". Може слово Самбір означало колись не лише назву окремого міста, а цілу місцевість. Тому так легко ця назва передавалась від одного міста до другого, а якийсь час навіть зовсім не вживалась - було тоді Старе Місто і Нове Місто. Якщо так, то Самбором могло назватись будь-яке місто, яке б стало центром Самбірської волості. Історія захотіла, щоб ним стало колишнє городище Погонич.


Создан 16 авг 2009



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником